Я
ЯМСЬКА ВУЛИЦЯ
Ямська увійшла в історію Києва як вулиця з неоднозначною славою. Сюди в 50-х р. ХІХ на прохання місцевих мешканців перенесли будинки розпусти. Нагода випала, коли міська влада вирішила перенести заклади з сумнівним профілем з Андріївського узвозу на окраїну. Мешканці Ямської, яку досі населяли, каретники, візники (рос. ямщики) виявили бажання прийняти виклик нової епохи. Відтоді тут завирувало життя – відкрилися шинки, балагани, ввечорі запалювали традиційні знаки - «червоні» ліхтарі. Незабаром саме цей специфічний бізнес призвів вже до поганої слави району і запустіння місцевості після закриття будинків розпусти. Зі старовинної забудови тут зберігся будинок кузні та корпус каретного цеху.
-
Саме про часи, коли тут мешкали найбідніші кияни, написано уславлену повість російського письменника Олександра Купріна «Яма». Прикметно, що заклади і послуги на Ямській були диференційовані відповідно клієнтів – три рублі, два і один.
-
Каретний цех – пам’ятка виробничої культури, розмістився під номером 54. Тут виготовляли і ремонтували брички та екіпажі. Дерев'яні стіни цеху складено з напівбруса і обкладено цеглою. Незвично для нас виглядають сім невеликих вікон та двері на фасадній частині.
- Дійзнайся більше про український період Купріна. «Яма» розповість тобі про зовсім інший Київ.